Такі менеджери принижують співробітників, залишаючи їх зневіреними, обережними і емоційно виснаженими. За словами тренерки з лідерства та консультантки з питань культури на робочому місці Хайді Лінн Картер, токсичні керівники руйнують довіру своїх працівників.

Читайте також Надсилав похоронні вінки та живих тарганів: експрацівника eBay відправили за ґрати

Наслідком їхньої токсичності може бути втрата найкращих кадрів і навіть знищення всієї компанії. Ось 6 токсичних форм поведінки менеджерів.

Мікроагресії

Мікроагресії можуть завдати реальної психологічної шкоди жертвам, каже Картер. Як показали дослідження вчених з Університету Джорджії, це може призвести до гніву, депресії та навіть знизити продуктивність праці. А ще мікроагресії можуть підірвати інклюзивну культуру.

Приклади мікроагресії:

  • Підвищення тону;
  • Звинувачення жертви;
  • Сексуальні домагання;
  • Сексистська/дискримінаційна лексика;
  • Стереотипи;
  • Розриви в заробітній платі;
  • Неявне упередження;
  • Образлива лексика.

Перекручування

Такий метод токсичні керівники використовують для того, щоб змусити працівника сумніватися у своїх думках, досвіді, спогадах та сприйнятті. У свою чергу в людини з’являються сумніви щодо свого розуму. Така тактика маніпуляцій допомагає менеджерам вселити страх і отримати контроль над своїми жертвами. Вони завжди відмовляються від того, що говорили, і відкидають занепокоєння інших.

Ось загальноприйняті фрази:

  • "Я ніколи цього не казав";
  • "Якби ви слухали/звертали увагу ...";
  • "Ви єдина людина, з якою у мене такі проблеми";
  • "Ви занадто емоційний/чутливий";
  • "Такого ніколи не було";
  • "Вам не здається, що ви надмірно реагуєте".

Залякування задля результатів

Токсичні керівники використовують залякування, щоб викликати страх у своїх співробітників. Вони вірять, що підлеглі працюватимуть краще, якщо будуть постійно боятися втратити роботу, чи бути приниженим чи покараним.

Але насправді, каже тренерка Картер, залякування і страх мають протилежний ефект. Працівники занадто переймаються тим, щоб не розчарувати свого начальника, і не можуть повністю зосередитися на роботі. Наслідком такого методу управління є невпевнений персонал, який не знає чого від них очікують, і тому залишається незмінним у своїй ролі. Крім того, працівники неохоче ставлять запитання, звертаються за допомогою або пропонують кращий спосіб виконання завдання.

Шукають цапа-відбувайла

Токсичні менеджери не здатні визнати свої помилки і уникають відповідальності за них. Натомість вони в усьому звинувачують інших. Але водночас вони очікують відповідальності від своїх співробітників. Однак своїм прикладом вони показують підлеглим, що керівники вільні від визнання своїх власних помилок. Цей менталітет згодом передається співробітникам, які переходять на керівні посади.

Припускають найгірше

Замість того, щоб спитати, чому не виконали роботу вчасно, або чому працівник запізнився, токсичні менеджери відразу припускають найгірше. Тепер їхню існуючу недовіру до співробітника виправдано і вони швидко ставлять на ньому клеймо некомпетентності, при цьому навіть не з’ясовують, що насправді сталося.

Керівники, які припускають найгірше, не тільки знецінюють своїх підлеглих, але й змушують їх постійно намагатися змінити думку начальника про них.

Дізнайтеся таке Попит на IT-спеціалістів в Україні невпинно зростає: основні тенденції галузі

Мікроменеджмент

Мікроменеджмент, або прагнення керівників здійснювати постійний детальний контроль за роботою підлеглих, душить співробітників і змушує їх сумніватися в своїх знаннях і здібностях. Крім того, це збільшує стрес, який може привести до проблем зі здоров'ям. Такий стиль управління вкрай неефективний, адже він викликає параною, яка штовхає працівників знову й знову прочісувати свою роботу та витрачати на це дорогоцінний час.

Роль менеджера полягає у навчанні, підтримці, розвитку та допомозі працівникам домогтися найкращих результатів. Це робиться шляхом делегування повноважень співробітникам, а також надання їм відповідних можливостей для прийняття самостійних рішень,
– резюмує Хайді Лінн Картер.

Вона додає, свобода у повсякденних рішеннях працівників має вирішальне значення для ведення ефективного бізнесу, а також робить їх щасливими і знижує плинність кадрів.